Як превентивна реструктуризація дозволить запобігти банкрутству підприємств та покращить інвестиційний клімат в Україні
Стаття Олени Калітіної, адвоката, радника Investment Lawyer Group для “Юридичної практики”.
Україна за останні роки прийняла ряд нових законодавчих актів, які удосконалюють процедури банкрутства та реструктуризації боргів. Усі вони допомагають нашій державі впровадити норми, які надають можливість привести у відповідність національне законодавство про банкрутство до європейських стандартів, враховуючи при цьому найвагоміші вимоги Міжнародного валютного фонду.
Так, у вересні 2024 року Верховна Рада прийняла ще один законодавчий акт. А саме, Закон «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації».
Цей Закон був підписаний Президентом України 22 жовтня 2024 року, і уже 23 жовтня опублікований в газеті «Голос України». Закон набирає чинності 1 січня 2025 року (згідно зі змінами, прийнятими ВР 4 грудня 2024 року). Проте деякі положення вводяться в дію тільки через шість місяців після набрання ним чинності.
Навіщо нам імплементація процедури превентивної реструктуризації
Нагадаю, що імплементація процедури превентивної реструктуризації у наше законодавство – це частина урядового плану Ukraine Facility, який був затверджений Кабінетом Міністрів на початку цього року та є основою для реалізації програми фінансової підтримки Європейського Союзу на 50 млрд євро впродовж 2024–2027 років.
Європейська Директива зобов’язує держави, які імплементують документ, розробити веб-портал запобігання неплатоспроможності. На ньому можна буде знайти інформацію про доступні інструменти раннього виявлення неплатоспроможності, процедурні заходи та плани превентивної реструктуризації, адаптовані до потреб і специфіки мікро та малого підприємництва.
Дана процедура активно застосовується європейськими країнами останні п’ять років. ЇЇ суть – зробити бізнес стійкішим, зменшити ризики ліквідації підприємств, захистити інтереси кредиторів та забезпечити розвиток економіки в різних країнах Європи.
Бізнес України переживає досить складні часи, а під час війни так особливо. Тож нам важливо як убезпечити підприємства від потенційного банкрутства, так і забезпечити інтереси кредиторів, які й у довоєнні часи потерпали від безвідповідальних вчинків боржників (великий відсоток збанкрутілих підприємств – це результат абсолютно продуманої програми «як уникнути сплати боргів»).
Що нового очікувати боржникам та кредиторам
Які ж нововведення пропонує новий Закон?
В першу чергу, для боржників законодавець надає додаткові можливості уникнення ліквідації. Адже цим Законом запроваджується абсолютно нова процедура у банкрутстві – превентивна реструктуризація.
Процедура превентивної реструктуризація – це досудова правова процедура, яка може бути ініційована боржником (або його кредиторами) за рішенням органу управління за умови наявних ознак настання неминучої неплатоспроможності. В цій процедурі важливо, щоб боржник та кредитори діяли спільно з метою недопущення банкрутства юридичної особи.
Банкрутство юридичної особи передбачає абсолютно різні процедури. І тепер однією з таких буде також превентивна реструктуризація.
Цікаво, що за своєю суттю превентивна реструктуризація досить схожа на процедуру досудової санації. Однак механізм цієї нової процедури полягає в тому, що на її проведення не потрібно багато часу. Вона триває всього шість місяців. Також суттєвим є те, що бізнесу на реалізацію цієї процедури не потрібно витрачати значні кошти.
Зазвичай в процедурі досудової санації або в загальній процедурі банкрутства не має порозуміння між боржником та кредиторами. В цілому це виглядає так: боржник намагається вчинити якомога більше дій аби не сплачувати борги, в тому числі шляхом виведення активів (тобто відбувається «очистка боржника від активів»). Тоді як кредитори активно «нападають» з метою задоволення своїх вимог в найбільшому розмірі.
Превентивна реструктуризація, навпаки, дає можливість домовитися боржнику з кредиторами, діяти спільно та не доводити до банкрутства юридичну особу. Саме такий виключно злагоджений підхід дасть бізнесу можливості вийти з кризової ситуації, зберегти компанії та покращити економіку країни. При цьому ризики втрати можливостей для задоволення вимог кредиторів також будуть мінімізовані. Боржник сам має надати узгоджений з кредиторами план дій, які забезпечать його вихід з фінансової кризи.
Звісно законодавець чітко передбачив певний перелік заходів обмеження для боржника на період превентивної реструктуризації. Це, в першу чергу, діяти сумлінно та розумно, з урахуванням інтересів як самого боржника так і його кредиторів, не вчиняти дії на шкоду кредиторам.
По-друге, боржнику забороняється вчиняти правочини, які погіршують його фінансове становище, приймати участь у кредитуванні та фінансуванні інших осіб, здійснювати виплати дивідендів, бонусів, премій членам органів управління боржника. Проте боржнику дозволено залучати будь яке фінансування зі сторони для покращення свого фінансового становища.
Також в період процедури превентивної реструктуризації до боржника застосовуються певні заходи захисту. Одним з таких заходів є заборона порушувати справу про банкрутство боржника, зупинка нарахування штрафних та інших фінансових санкцій за невиконаними зобов’язаннями перед залученими кредиторами, зміна розміру статутного капіталу, вихід учасників з боржника та інші додаткові заходи захисту. Відповідні заходи мають бути чітко передбачені планом превентивної реструктуризації. План превентивної реструктуризації схвалюється на зборах кредиторів кожним класом кредиторів та затверджується ухвалою господарського суду.
Тож, як бачимо, основна мета нового Закону – надати більше можливостей для врегулювання відносин між боржником та кредиторами, змусити сторони спочатку домовлятися, а вже потім активно судитися. Більш того, якщо процедура превентивної реструктуризації активно запрацює в України, і боржники зможуть навчитися домовлятися з кредиторами це призведе до покращення інвестиційного клімату та стане вагомим важелем для покращення притоку інвестицій в країну.
Важливо також зазначити, що за умови, якщо результати від застосування превентивної реструктуризації покажуть позитивні кількісні показники, рівень кредитування для бізнесу в Україні стане значно активнішим. У кредитора виникне довіра до боржника та впевненість у його фінансовій стабільності.
У свою чергу, якщо бізнес стане стійкішим і стабільнішим, а кількість збанкрутілих підприємств зменшиться рівень скорочення персоналу також знизиться.
Які зміни вносяться до Кодексу з процедур банкрутства
Коротко хочу згадати ще про ряд змін в банкрутному законодавстві. А саме зупинюсь на декількох але суттєвих змінах в Кодексі.
Так, згідно Закону, запроваджуються новели в частині заміни виконавчого органу боржника на стадії розпорядження майном. Тепер відповідні обов’язки виконавчого органу боржника буде можливо, на підставі ухвали суду, покласти на розпорядника майна. А за умови ухилення посадовими особами боржника від виконання такої ухвали – притягнути до відповідальності посадових осіб шляхом стягнення збитків, завданих боржнику та кредиторам таким ухиленням.
Забезпечений кредитор після закінчення мораторію має право звернути стягнення на предмет застави не лише в межах справи про банкрутство, але й, у тому числі, поза межами справи про банкрутство, якщо до закінчення строку мораторію суд не прийме постанову про введення іншої процедури або ухвалу про продовження строку дії мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів. Тобто, законодавець чіткіше сформулював, в якому порядку кредитори можуть звертати стягнення на предмет застави після закінчення терміну мораторію.
Строк мораторію може бути продовжено на підставі ухвали суду, в провадженні якого перебуває банкрутство боржника, але за заявою кредиторів, боржника, розпорядника майна у випадках визначених КзПБ України. Така заява може бути подана до спливу 170-денного строку мораторію.
І нарешті законодавцем врегульовано питання статусу та прав кредиторів, які є пов’язаними чи заінтересованими відносно боржника. Такі кредитори тепер не матимуть права вирішального голосу на зборах кредиторів та на зборах комітету кредиторів.
Досить часто кредитори, які є зацікавленими особами відносно боржника, завідомо створюють фіктивні кредиторські вимоги, що дає їм можливість контролювати банкрутство через комітет кредиторів та чинити тиск на прийняття рішень у справі про банкрутство боржника.
Підсумовуючи, хочу сказати, що потенційно процедура превентивної реструктуризації є досить перспективним варіантом для збереження і захисту бізнесу та покращення економіки. Проте, чи запрацює дана процедура в українській бізнес-системі і як саме запрацює – покаже лише час та практика. В будь-якому випадку, законодавство про банкрутство змінюється. І ті зміни, які наразі запроваджуються, можна розцінити як позитивні.