Трансформація юридичних осіб: ключові положення та дедлайни реформи

Стаття Руслана Горобця, адвоката адвокатського об’єднання Investment Lawyer Group для LIGA360

У серпні цього року набрав чинності Закон України “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб” № 4196-ІХ, який передбачає комплексне реформування корпоративного та господарського права. Від цієї дати розпочався трирічний перехідний період (до 28 серпня 2028 року), протягом якого організаційно-правові форми юридичних осіб, насамперед державних і комунальних підприємств, а також правові режими управління державним і комунальним майном мають бути приведені у відповідність до його положень.

Набрання чинності Законом знаменує один із наймасштабніших кроків у реформуванні корпоративного законодавства України. З ухваленням цього документа відбувається остаточна відмова від господарсько-правової моделі, яка тривалий час визначала правовий статус підприємств, установ та об’єднань. Відтепер усі юридичні особи мають функціонувати в межах цивільного права та їх діяльність регулюватиметься відповідним кодексом, а реєстрація нових форм можлива лише в чітко визначених законодавством організаційно-правових формах.

Такі зміни покликані спростити систему юридичних осіб, зробити управління державною та комунальною власністю прозорішим й ефективнішим, а також наблизити українську правову модель до стандартів ЄС.

Про реорганізацію (перетворення) державних і комунальних підприємств

Одне з найважливіших нововведень, яке передбачає Закон, – обов’язкова зміна організаційно-правової форми для державних і комунальних підприємств у межах перехідного періоду. Перетворення передбачає зміну форми на акціонерне товариство (АТ) або товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ), 100 % часток яких належать державі чи територіальній громаді, або – перетворення на державне чи комунальне некомерційне товариство.

Підприємства, які знаходяться в державній чи комунальній власності (державні комерційні, казенні, комунальні, спільні комунальні тощо), мають бути принаймні перетворені або ліквідовані. При цьому запускається спеціальна процедура: утворюються комісії з припинення або перетворення підприємств і проводиться інвентаризація майна.

Якщо власник не приймає рішення про перетворення підприємства, майно можуть передати до сфери управління Фонду державного майна України (ФДМУ). У такому разі вже Фонд приймає рішення про його перетворення, ліквідацію або приватизацію.

Це означає, що установа у формі “підприємства” у будь-якому випадку втратить свій правовий статус і має або стати товариством, або завершити діяльність.

Про перехідний період: строки й обов’язки

Варто зазначити, що перехідні зміни, зокрема оновлення організаційно-правових форм і найменувань, повинні були розпочатися після 28 серпня 2025 року. Для державних і комунальних підприємств установлено окремий строк – протягом 6 місяців від дати набрання Законом чинності (до 28 лютого 2026 року) їхні власники або уповноважені органи мають ухвалити рішення про припинення чи перетворення таких підприємств. Виняток – підприємства, щодо яких відкрито провадження у справі про банкрутство.

Якщо відповідне рішення у визначений строк не буде прийнято, Закон передбачає подальші дії: передання майна, вирішення статусу підприємства через ФДМУ, можливу приватизацію, ліквідацію або інші правові наслідки.

Важливо й те, що зміна статутів та правового статусу не супроводжується сплатою адміністративного збору за державну реєстрацію. Таким чином держава спрощує та здешевлює процес приведення юридичних осіб у відповідність до нових вимог.

Своєчасне оновлення статутів, внутрішніх положень і структур управління дозволить підприємствам уникнути правових ризиків та забезпечити безперервність діяльності після завершення перехідної фази.

Наслідки для приватних, кооперативних та інших суб’єктів

Зміни, передбачені Законом, стосуються не лише державних чи комунальних установ, вони зачіпають і приватний сектор. Відтепер створення юридичних осіб у застарілих формах, як-от: приватні підприємства, кооперативи чи різні види об’єднань громадян, більше не допускається. Нові компанії можуть реєструватися лише в сучасних, чітко визначених організаційно-правових формах: АТ, ТОВ або непідприємницьке товариство.

Щодо вже існуючих суб’єктів у старих формах, то після завершення перехідного періоду (або раніше – за рішенням власників) їх правовий статус буде автоматично приведений у відповідність до нових вимог. Інакше кажучи, такі юридичні особи будуть прирівняні до найближчих за змістом форм, найчастіше ТОВ. Водночас норми їхніх статутів, що суперечать новим правилам, вважатимуться недійсними.

Отже, Закон не лише уніфікує організаційно-правові форми, а й суттєво спрощує корпоративну архітектуру в Україні, роблячи її більш прозорою, передбачуваною та узгодженою з європейським підходом.

По суті, документ установлює єдину логіку функціонування юридичних осіб й уніфікує правила, які раніше суттєво відрізнялися для різних форм. Перехід на цивільно-правову модель не лише систематизує корпоративне середовище, а й усуває застарілі конструкції, що давно втратили практичну актуальність.

У підсумку реформа покликана створити зрозумілішу, прозорішу й ефективнішу корпоративну екосистему, яка відповідає сучасним економічним реаліям та європейським стандартам і водночас формує більш передбачувані умови для бізнесу на роки вперед.