Порядок зміни позовних вимог: предмет, підстави та ціна

Стаття Владислава Бовкуна, адвоката, радника АО Investment Lawyer Group для видання Юридична практика.

У ході судового розгляду справи у позивача може виникнути потреба у зміні предмета або підстав позову, а також коригуванні ціни позову шляхом її збільшення чи зменшення відповідно до положень процесуального законодавства України. Однак, для правильного вчинення відповідних процесуальних дій необхідно відрізняти та розмежовувати між собою зміну предмету/підстав позову та збільшення/зменшення ціни позову. Спробуємо розібратися у цих нюансах.

Підстава позову – це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

Фактична підстава позову – це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову – це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.

Предмет спору – це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів – предмета і підстави позову.

У свою чергу ціна позову – це грошовий вираз майнових вимог позивача.

Вона визначається лише щодо майнових вимог, тобто тих вимог, які мають грошову оцінку.

Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду.

Висновок Великої Палати Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 квітня 2024 року по справі № 657/1024/16-ц, розмежовуючи поняття зміни предмету/підстав позову чи збільшення/зменшення ціни позову, зазначила, що оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин. А зміна підстав позову – це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Водночас, як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшений (чи зменшений) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.

Тобто, предмет позову – це вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить прийняти рішення. І він може виражатись як стягнення певної суми, так і здійснення певних дій. Ціна позову є лише грошовим виразом майнових вимог позивача – предмета позову.

Порядок подачі заяви про зміну предмету або підстави позову та збільшення або зменшення його ціни

Порядок зміни предмету або підстав позову, збільшення або зменшення ціни позову унормовано статтями 46 ГПК України, 49 ЦПК України, 47 КАС України.

Позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п’ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Збільшення або зменшення ціни позову можливе до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Слід зазначити, що у випадку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до цього Кодексу, судове засідання не проводиться. Процесуальні дії, строк вчинення яких, відповідно до цього Кодексу, обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України, ч. 3 ст. 279 ЦПК України, ч. 3 ст. 262 КАС України).

Треба мати на увазі, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної їх зміни фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року по справі № 657/1024/16-ц).

Також, у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, зміна предмета, підстав позову не допускаються. Крім випадків, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв’язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження – після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права, про що зазначала Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15.

Тобто, у випадку зміни предмету/підстав позову або збільшення/зменшення позовних вимог необхідно враховувати на якій стадії розгляду зараз знаходиться справа, в якому проваджені вона розглядається (загальне або спрощене) та чи проводяться судові засідання.

Ніякого «доповнення» або «уточнення» позовних вимог

Подаючи до суду відповідну заяву про зміни предмету/підстав позову або збільшення/зменшення позовних вимог, потрібно враховувати, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог.

Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

• подання іншого (ще одного) позову;
• збільшення або зменшення розміру позовних вимог;
• об’єднання позовних вимог;
• зміну предмета або підстав позову.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 405/3360/17 та Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24 квітня 2024 року по справі № 657/1024/16-ц.

А тому неправомірно під виглядом «уточнення» або «доповнення» позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви та залучати до справи інших учасників по справі.

Висновки

Правильне визначення заявником процесуальної дії має ключове значення для належного здійснення ним права на судовий захист. Зміна предмета або підстав позову, так само як і збільшення чи зменшення позовних вимог, потребує подання відповідної процесуальної заяви з урахуванням вимог процесуального законодавства. Зокрема, недопустимою є одночасна зміна як предмета, так і підстав позову, а також формулювання нових вимог під виглядом збільшення ціни позову. Недотримання цих положень може призвести до повернення  відповідної заяви судом, що фактично може ускладнити реалізацію позивачем своїх прав у суді.