Нові можливості бронювання та трудових відносин під час воєнного стану
Стаття Анни Піхотенко, адвоката адвокатського об’єднання Investment Lawyer Group для видання “Юридична практика”.
В умовах тривалої російської агресії проти України, коли економіка та оборонно-промисловий комплекс функціонують у режимі максимального навантаження, законодавчі новації стають важливим механізмом для досягнення балансу між вимогами національної безпеки та безперебійною роботою критичної інфраструктури.
Однією з таких новацій став Закон №4630-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану», який набрав чинності 4 грудня 2025 року та вносить суттєві корективи до ключових нормативних актів, посилюючи мобілізаційну готовність країни, але, водночас, забезпечуючи стабільну діяльність стратегічно важливих підприємств.
Фокус на бронюванні та трудових відносинах
Закон щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану вносить зміни до трьох фундаментальних Законів: «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та «Про Військового омбудсмана».
Основна мета цих змін — суттєво спростити залучення висококваліфікованих фахівців до стратегічно важливих підприємств, передусім оборонно-промислового комплексу (ОПК). В умовах гострого кадрового дефіциту в цій сфері такі заходи безпосередньо сприяють зміцненню національної безпеки та безперервності оборонного виробництва.
Найсуттєвіші новації стосуються нової редакції пункту 4 частини першої статті 25 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зокрема, ця норма значно розширює перелік осіб, яким може бути надано відстрочку від призову під час мобілізації (бронювання), якщо вони пов’язані з підприємствами, установами чи організаціями, визнаними критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань або для стабільного функціонування економіки та життєдіяльності населення в особливий період.
Ключові новації, які передбачає норма:
- Залучення кінцевих бенефіціарних власників до бронювання. Відстрочка від мобілізації тепер поширюється не тільки на працівників, а й на кінцевих бенефіціарів критичних підприємств, навіть якщо вони не перебувають у штаті. Такий підхід є виваженим рішенням, адже мобілізація ключових власників могла б призвести до серйозних збоїв у діяльності компанії та завдати шкоди стратегічним інтересам держави.
- Спеціальний тимчасовий режим бронювання для працівників із проблемами військового обліку. Закон запроваджує механізм короткострокового бронювання (строком до 45 календарних днів) для військовозобов’язаних, які працевлаштовуються на критичні підприємства ОПК і мають певні недоліки в обліку. Це стосується випадків, коли працівник не має або має неналежно оформлені військово-облікові документи, не перебуває на військовому обліку, не оновив свої персональні дані відповідно до вимог Закону №3633-IX від 11 квітня 2024 року або перебуває в розшуку через порушення правил військового обліку чи норм законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Таке бронювання надається лише один раз на календарний рік і починається з дня укладення трудового договору. Якщо протягом цього терміну працівник усуне порушення (наприклад, оновить дані в ТЦК), він може отримати бронювання на загальних підставах. Важливо: бронювання не звільняє від відповідальності за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
- Критерії визначення критичних підприємств. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ чи інших військових формувань, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Ці зміни покликані розв’язати одну з найгостріших проблем сучасності — кадрову нестачу в оборонно-промисловому комплексі. Багато потенційних фахівців свідомо уникають офіційного працевлаштування, побоюючись мобілізації або через невирішені питання з військовим обліком. В умовах серйозного дефіциту робочої сили, зумовленого передусім мобілізаційними ризиками та іншими наслідками війни, значна кількість вакансій на підприємствах ОПК тривалий час залишалась незаповненою.
Зміни до Закону про трудові відносини (№2136-IX від 15 березня 2022 року, зі змінами), які були внесені Законом №4630-IX, в свою чергу, спрямовані на оперативне залучення кадрів до критичних підприємств.
Зокрема, нова частина третя статті 2 Закону встановлює граничний строк випробування під час прийняття на роботу — 45 календарних днів — для всіх категорій працівників на підприємствах, визнаних критично важливими у сфері ОПК (з метою забезпечення потреб ЗСУ чи стабільного функціонування економіки).
Особливо значущою є норма, яка дозволяє таким підприємствам укладати трудові договори з військовозобов’язаними, що мають проблеми з військовим обліком (відсутність чи неналежне оформлення документів, неоновлення даних, перебування в розшуку, тощо), саме на період випробування. При цьому дії роботодавця не кваліфікуються як порушення законодавства про мобілізацію.
Ця новація ефективно усуває ключові перешкоди для оперативного залучення фахівців, дозволяючи критичним підприємствам швидко поповнювати штати в умовах гострого дефіциту кваліфікованої робочої сили.
В свою чергу, нова частина четверта статті 5 Закону надає роботодавцям критичних підприємств право звільнити військовозобов’язаного працівника з ініціативи підприємства, якщо протягом установленого 45-денного періоду бронювання той не приведе свої військово-облікові документи у повну відповідність до вимог законодавства.
Така норма створює потужний стимул для працівників оперативно врегулювати питання з ТЦК та СП, одночасно захищаючи інтереси підприємства від ризиків, пов’язаних із неналежним обліком персоналу.
Потенційні наслідки
Загалом положення нового Закону сприяють гармонізації норм трудового та мобілізаційного законодавства, надаючи бізнесу необхідну гнучкість для ефективного функціонування в умовах війни. Зокрема, вони створюють потужні стимули для працевлаштування військовозобов’язаних, які раніше уникали офіційного оформлення через проблеми з обліком. І це не лише сприяє наповненню державного бюджету податками, а й безпосередньо посилює виробництво озброєнь і боєприпасів.
Водночас нововведення несуть певні ризики:
- Баланс інтересів сторін: хоча тимчасове бронювання не звільняє від відповідальності за порушення обліку, воно відкриває можливості для зловживань, наприклад масового прийняття працівників на випробувальний термін із подальшим звільненням без реального наміру продовжити співпрацю.
- Збільшене адміністративне навантаження: підприємствам доведеться налагодити тісну взаємодію з ТЦК та СП, що вимагатиме від Кабінету Міністрів оперативного видання чітких та детальних інструкцій.
Висновки
В цілому Закон №4630-IX є яскравим прикладом адаптивного законодавства, яке реагує на динамічні виклики воєнного часу. Адже в умовах, коли кожне підприємство ОПК стає частиною фронту, а кадровий дефіцит загрожує не лише виробництву, але й загальній стабільності країни, цей Закон пропонує практичні інструменти для оперативного залучення фахівців, розширення бронювання та гнучкого регулювання трудових відносин. Його новели, від тимчасового захисту «проблемних» працівників до посилення ролі кінцевих бенефіціарів, не лише розв’язують поточні проблеми мобілізаційного обліку, але й створюють прецедент для довгострокової модернізації правового поля.
Впровадження цих змін може не тільки зменшити вакансії в критичних секторах, але й стимулювати економічний ріст через збільшення податкових надходжень і посилення оборонного потенціалу.
Водночас, як показує аналіз ризиків, успіх Закону залежатиме від якості виконавчих актів КМУ, які мають мінімізувати адміністративні бар’єри та запобігти потенційним зловживанням, забезпечуючи дотримання конституційних принципів рівності та справедливості.
У підсумку, Закон №4630-IX не просто корегує норми, він інвестує у майбутнє України, де економіка стає опорою перемоги. Для бізнесу, працівників та державних органів це сигнал до активної співпраці. Лише так ми перетворимо виклики на можливості, зміцнюючи державу в умовах тривалої боротьби за суверенітет.