Коментар Олексія Вінника, партнера ILG щодо приводів повернення судами заарештованого майна особам, пов’язаним з рф
Українські суди виносять численні рішення на користь персон, що пов’язані з державою-агресором. Загальна сума по ним оцінюється у сотні мільйонів гривень. Цими рішеннями повертаються активи, що раніше були конфісковані чи заарештовані Україною згідно з «законами воєнного часу». Чому це відбувається – спробував розібратися Mind.
Про судові процеси, в результаті яких активи повертаються до своїх власників, Mind стало відомо з відповіді АРМА на редакційний запит. «Є багато випадків, коли українські суди приймають рішення щодо скасування арешту та повернення коштів законним власникам, які є пов’язаними з державою-агресором особами. На сьогодні прийнято таких судових рішень на сотні мільйонів гривень, але чіткий законодавчий механізм їх виконання поки відсутній», – йшлося в коментарі Станіслава Петрова, заступника Голови АРМА.
Суди скасовують арешти не лише на майно тих, хто пов’язаний з росіянами, але і для майна самих росіян. Проте, як повідомили Mind в АРМА, з початку повномасштабного вторгнення загальні суми коштів, на які скасовано арешт на підставі таких рішень лише щодо юридичних та фізичних осіб з рф, складає майже 28 млн гривень та понад $1 млн. Це стосується як юридичних, так і фізичних осіб з росії.
Деталі більшості кейсів АРМА не розголошує, посилаючись на таємницю слідства. «Стосовно запитуваної Вами інформації про надання прикладів судових рішень, якими скасовано арешт з коштів власників рф, повідомляємо наступне. Дана інформація належить до інформації з обмеженим доступом», – зазначають в Агентстві.
Як арештовуються активи росіян та пов’язаних із ними осіб?
Арешти накладаються за декількома підставами. «Блокування, арешти та передання в управління АРМА активів може відбуватися в рамках кримінальної справи на підставі ухвали суду, або ж за рішенням РНБО про застосування санкцій, яке вводиться в дію Указом Президента та за рішенням Вищого антикорупційного суду, за результатами розгляду позову Мінюсту, на підставі Закону України «Про санкції»», – пояснив Mind Олексій Вінник, партнер юридичної компанії ILG.
Раніше Mind писав, що в українських банках заблоковані понад 200 000 банківських рахунків громадян білорусі та росії, а виключення зроблені лише для одиниць представників російської та білоруської опозиції, які співпрацюють з СБУ та ЗСУ. Проте, це не єдині випадки.
Нагадаємо, що на початку великої війни українські державні структури ухвалили низку документів, якими обмежуються права власності росіян та пов’язаних з ними структур та осіб. Наприклад, постанова Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією».
Це мораторій на більшість транзакцій з активами осіб, що пов’язані з державою-агресором. Мораторій діє до прийняття та набрання чинності відповідного закону України. «Оскільки постанова КМУ № 187 стосується лише активів росіян, Нацагентство зверталося у травні цього року до Міністерства юстиції України з пропозиціями щодо внесення змін до постанови Уряду № 187, щоб мораторій стосувався також білоруських фізичних та юридичних осіб», – каже Станіслав Петров.
Також Національний банк України прийняв постанову, якою зобов’язав банки «зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів держави, що здійснила збройну агресію проти України».
Фактично, банки з початку війни обмежували операції по рахункам українських та білоруських громадян і компаній. Таким чином, українське майно більшості білоруських та російських громадян або заморожене мораторієм, або заарештовано. Також, під арешт та конфіскацію підпадає майно пов’язаних з агресором осіб, виявлених у процесі діяльності правоохоронних органів. Це відбувається згідно з Кримінальним кодексом України.
Хто саме приймає рішення про повернення заарештованого майна росіян?
Останньою інстанцією залишається суд. Юристи кажуть, що за законодавством майно має повертатися згідно судового рішення.
«У разі надходження винесеного у межах повноважень рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, якими скасовано арешт прийнятих в управління активів та/або скасовано передачу активів в управління АРМА, за умови наявності судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, АРМА протягом десяти робочих днів повертає їх законному власнику», – пояснює Андрій Івченко, юрист Ario Law Firm.
Рішення судів, які набули законної сили, є обов’язковими для виконання всіма органами, установами, організаціями, фізичними особами. «Тому, якщо суд ухвалює рішення про зняття арешту з майна, воно має виконуватись.
Наприклад, виконавець має зняти арешт протягом доби після отримання рішення суду», – додає юрист Катерина Гутгарц.
З яких причин суди можуть скасувати мораторій чи арешт активів?
Українські суди можуть ухвалити рішення щодо скасування арешту та повернення коштів та/чи майна пов’язаним з державою-агресором власникам з декількох причин.
Перший тип рішень – коли пов’язаність оскаржується. «При розгляді справи в суді пов’язаність з агресором не вдається довести, як не вдається довести і незаконність походження цих активів. Тому особи отримують можливість повернути свої активи та кошти. На практиці ще не виникало проблем з їх поверненням», – розповідає голова адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець.
За його словами, щодо активів, які були реалізовані АРМА, можуть виникнути спори щодо стягнення завданої шкоди.
З Ростиславом Кравцем погоджується Андрій Івченко з Ario Law Firm. ««Гонитва» правоохоронних органів за «рускім слідом» далеко не завжди має благородні наміри. Значна кількість справ націлені радше на перерозподіл сфер впливу, ніж на боротьбу з держзрадниками, колаборантами та пособниками росії. Якщо представники правоохоронних органів довели суду звʼязок підозрюваного з країною-агресором, то його активи, як вже зазначалось, можуть бути стягнуті в дохід держави, а надалі реалізовані на торгах. Покупцем активу «колаборанта» чи «держзрадника», як правило, виступає «замовник» такого кримінального провадження. Простими словами, це звичайне рейдерство», – каже він.
Проте приклади справ, за якими пов’язаність з агресором використовувалася для рейдерства, юристи не називають, посилаючись на таємницю слідства. Mind продовжує спостерігати за розвитком подій.
Другий тип справ, які завершуються поверненням коштів власнику – визнання обвинуваченими своєї провини та сплатою грошей на спеціальні рахунки для підтримки ЗСУ. «Проаналізувавши дані Єдиного державного реєстру судових рішень, зазначу, що однією з досить розповсюджених підстав скасування арештів на майно чи активи осіб, які за версією слідства повʼязані з рф, є укладання угоди зі слідством про визнання винуватості підозрюваним», – уточнює Андрій Івченко. Сума «пожертви» на користь ЗСУ визначається у процесі переговорів зі слідством та судом.
Які аргументи наводять при цьому у судах?
Mind дослідив приклад такої справи, а саме №359/5133/24.
20 червня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області скасував арешт майна двох громадян України, що працювали як аналітики на користь рф, та повернув їхні кошти. Відповідно до тексту судового рішення, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України . Це стаття за «пособництво державі-агресору».
Згідно з Кримінальним кодексом, мова йде про «умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору, збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора; добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора».
Перелічені дії караються позбавленням волі на строк від 10 до 12 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років, та з конфіскацією майна або без такої.
Обвинувачені пішли на угоду зі слідством, визнавши свою провину. При цьому обставинами, що пом’якшують покарання, стало «щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення злочину через матеріальну та репутаційну чи професійну залежність, допомога у розкритті діяльності організованої групи, що вчиняє злочин проти основ національної безпеки України».
При укладенні угоди враховано бажання звинуваченого зробити добровільний внесок у розмірі 2.5 млн грн на спецрахунок Національного банку України для підтримки Збройних Сил України. «Сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на три роки», – йдеться у тексті судового рішення.
У підсумку були повністю зняті арешти з рахунків фігурантів у Монобанку, А-Банку, ПриватБанку, ПУМБ, Укргазбанку тощо.
Схоже рішення – по справі № 760/17413/24, що розглядалася Солом’янським судом Києва. Обвинувачений, згідно з рішенням суду, «вирішив в обхід застосованих відносно держави-агресора Україною та США санкцій на ведення господарської діяльності, налагодити оптову/гуртову торгівлю товарами для саду з підприємствами РФ, тим самим провадити господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором». Зрештою фігурант пішов на угоду зі слідством, завдяки чому був скасований арешт його активів, у тому числі на будинок площею 373,8 кв. м, тощо.
Наскільки узгодженим є українське законодавство щодо санкцій проти росіян?
Третій тип рішень – коли суди взагалі визнають недійсними рішення української влади по мораторію або санкціям. Як розповів Олексій Вінник, «дійшло до скасування рішенням Верховного суду Указу Президента про рішення РНБО від 15 квітня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Це рішення стосується справи № 9901/425/21, по якій Указ Президента оскаржувала компанія ТОВ «Пробайк Плюс».
До компанії були застосовані санкції згідно з Указом Президента №169 від 15 квітня 2021 року, терміном на три роки. Термін дії санкцій сплив у 2024 році, проте вони продовжили діяти. Указ Президента базується на Законі України «Про санкції».
«Пробайк Плюс» серед аргументів наводила і те, що санкції фактично закінчили свою дію. Інший аргумент – згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 3 Закону України «Про санкції» до резидентів України санкції застосовуються лише якщо вони здійснюють терористичну діяльність. Тоді як позивач не вчиняв дій, які б мали такі ознаки, а тому він не є суб`єктом, до якого можуть бути застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи згідно з Законом України «Про санкції».
За словами Вінника, такі судові рішення дозволять особам, пов’язаним з російським бізнесом, переоформити свої активи на інших людей, довести пов’язаність яких з рф буде неможливо. У компанії ILG прогнозують, що поява рішень судів як про скасування ухвал у рамках кримінальних проваджень, так і про задоволення позовів про скасування Указу Президенту про введення в дію рішень РНБО, буде збільшуватися. «Зараз неможливо говорити про незалежність судів», – резюмує юрист.