Коментар до Постанови Великої Палати ВС щодо заміни кредитора в зобов’язанні

8 серпня 2023 року Велика Палата Верховного Суду прийняла Постанову у справі № 910/19199/21.

Це рішення ВП – зі сфери кредитних відносин та стосується питання заміни кредитора в зобов’язанні.

Зокрема, примітним в ньому є зміна правової позиції Верховного Суду щодо способу судового захисту у разі придбання недійсної вимоги, яка є припиненою.

Донедавна вважалося, що у разі заміни кредитора по основному зобов’язанню, яке припинилось належним виконанням, правильним способом судового захисту є вимога про визнання відступлення права вимоги недійсним правочином.

Відтепер на практиці відбулось корегування юридичних наслідків для випадків придбання недійсної вимоги.

Тобто, можна сказати, що Верховний Суд вирішив більш чітко регламентувати спірні ситуації, до яких потрібно застосовувати передбачені механізми захисту, а не вирішувати наявність певного дефекту у договірних відносинах шляхом інституту недійсності правочину.

«Вади предмету договору, у тому числі його відсутність у продавця, не можуть впливати на дійсність договору».

Окремої уваги заслуговує застосування Верховним Судом принципу obiter dictum, де він вирішив одним абзацом спір у справі, яка була в основі розгляду даного спору і дійшов зовсім протилежних висновків на користь позивача.

Іншими словами, «сумнівна» преюдиційність не може бути перешкодою у вирішенні спору та не має заздалегідь законної сили.

Для отримання додаткової інформації можна звертатися до Владислава Бовкуна, адвоката, радника Investment Lawyer Group.