Обґрунтована підозра: коли припущення стає доказом?

Investment LawyerGroup 1 хв. на читання
Обґрунтована підозра: коли припущення стає доказом?

Катерина Кізілова, помічник адвоката адвокатського об’єднання Investment Lawyer Group

Катерина Кізілова, помічник адвоката адвокатського об’єднання Investment Lawyer Group

Чи може правоохоронний орган обмежити права особи на підставі лише власного припущення? Де в демократичній правовій державі проходить межа між необхідним розслідуванням і свавільним втручанням у свободи людини? На ці питання відповідає адвоката АО Investment Lawyer Group Катерина Кізілова у матеріалі для видання «Юридична практика».

Як зазначає автор у своїй статті, показовою є справа Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, заява №42310/04. Поліцейські затримали заявника із застосуванням сили, щоб отримати зізнання. Підставою ж слугувала лише підозріла поведінка — людина швидко йшла, озиралася та зайшла до будинку. ЄСПЛ визнав, що таких підстав для затримання недостатньо — на той момент не існувало обґрунтованої підозри.

Цікаво, що на практиці два судді можуть по-різному оцінити одні й ті самі матеріали кримінального провадження. Один вважатиме докази достатніми для обґрунтованої підозри, інший — ні. Це наочно демонструє складність застосування цього стандарту.

У чому полягає колізія поняття «обґрунтована підозра»

Кримінальний процесуальний кодекс України часто оперує поняттям «обґрунтована підозра», проте не надає його чіткого визначення. Як слушно зауважує Катерина Кізілова, зміст цього терміна розкривається через практику ЄСПЛ та національних судів у справах про законність повідомлення про підозру, застосування запобіжних заходів та оцінку процесуальних рішень слідчого й прокурора.

Вітчизняна судова практика тісно пов’язана з рішеннями Європейського суду. Поняття «обґрунтована підозра» тлумачиться з урахуванням європейських стандартів, а не лише через формальні посилання на статті КПК України.

Суд має оцінювати надані докази щодо обґрунтованості підозри з точки зору вірогідності та достатності підстав вважати особу причетною до кримінального правопорушення. При цьому, як наголошує автор, слідчий суддя не оцінює докази з позиції їх допустимості чи достатності для доведення вини поза розумним сумнівом — це виключна компетенція суду під час розгляду справи по суті.

Визначальним під час перевірки обґрунтованості підозри є встановлення причетності особи до злочину, що випливає з факту вчинення діянь, які підпадають під кваліфікацію кримінальних правопорушень.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Штучний інтелект у юридичній практиці: можливості, ризики та досвід ILG

Що саме перевіряє слідчий суддя?

Авторка проаналізувала низку судових рішень і виокремила три ключові критерії, за якими встановлюється відповідність підозри стандарту обґрунтованості.

  1. Що конкретно сталося?

Підозра не може базуватися на загальному описі подій. Сторона обвинувачення зобов’язана чітко визначити підстави: посилання на результати негласних слідчих дій, документи, висновки експертиз, листування, фінансові операції тощо. Тобто на ті дані, які можна перевірити.

Як говорить Катерина Кізілова, фрази на кшталт «діючи умисно» чи «було встановлено» не пояснюють суть підозри — це лише припущення. Підозра не має бути копією тексту статті КПК. У судових рішеннях, якими підозру визнано необґрунтованою, зустрічаються такі формулювання сторони обвинувачення: «мала можливість», «могла впливати», «імовірно координувала», «не могла не знати».

Показовою є ухвала Вищого антикорупційного суду від 18.09.2024 у справі № 991/7883/24. Слідчий суддя, розглядаючи скаргу на скасування повідомлення про підозру, зазначив, що на стадії досудового розслідування може оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

Така позиція національних судів виходить із рішень ЄСПЛ, де також зазначено, що обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об’єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (Селахаттін Демірташ проти Туреччини (№ 2) від 20.12.2020 року, заява № 14305/17;  Ілгар Маммадов проти Азербайджану від 22.05.2014 року, заява № 15172/13). У цих справах ЄСПЛ констатував порушення статті 5 Конвенції у зв’язку з відсутністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

  1. Чому саме ця особа?

Недостатньо показати, що сталося кримінальне правопорушення. Потрібно довести зв’язок конкретної особи з ним. Наприклад, виявлення факту ухилення підприємства від сплати податків не завжди означає причетність його директора до порушень.

Як зазначається у статті, підозри мають обґрунтовуватися об’єктивними доказами, що можуть бути перевірені. Нечіткі та загальні посилання в рішеннях і документах органів влади на правові норми або неконкретизовані «матеріали справи» не можуть вважатися достатніми для доведення «обґрунтованості» підозри за відсутності будь-якої конкретної заяви, інформації або скарги (справа ЄСПЛ Акгюн проти Туреччини від 20.07.2021 року заява № 19699/18). Ця справа стосувалася затримання заявника після того, як турецькі збройні сили (які турецька влада визначила як «FETÖ/PDY») спробували здійснити військовий переворот. Підозра заявника ґрунтувалася на тому, що він користувався ByLock службою обміну повідомленнями FETÖ/PDY.  Саме через відсутність фактичної основи суд встановив, що підозра була необґрунтованою та було порушено статтю 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відсутність фактичних даних, що вказують на особу, дорівнює непричетності та спростовує підозру.

Наприклад, слідчий повідомив особі про підозру у заволодінні бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем. Водночас у тексті повідомлення не було конкретизовано, які саме дії вчинила особа, у чому полягало зловживання службовим становищем, які функції виконувала людина як службова особа. За таких умов сторона захисту може стверджувати, що повідомлення про підозру не містить опису всіх елементів складу кримінального правопорушення, а тому не відповідає вимогам обґрунтованості.

Схожа ситуація описана в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 23.07.2024 у справі №991/5889/24, де суд перевіряв обґрунтованість підозри у співучасті в заволодінні бюджетними коштами. Захист оскаржував підозру через відсутність доказів, які б підтверджували обов’язкові ознаки складу злочину — корисливий мотив, роль підозрюваного та його участь у попередній змові.

  1. Чи витримує версія обвинувачення перевірку?

Слідчий суддя має переконатися, що матеріали провадження не суперечать один одному та дозволяють вибудувати послідовний причинно-наслідковий ланцюг.

Обґрунтованість означає поріг, який має подолати підозра, щоб переконати об’єктивного спостерігача, що факти, які є предметом обвинувачення, ймовірно, мали місце. У справі ЄСПЛ Кавала проти Туреччини від 10.12.2019, заява №28749/18) суд дійшов висновку, що підозра в організації та фінансуванні повстання не ґрунтувалася на достатніх доказах.

Автор наголошує: якщо зібрані матеріали не суперечать версії обвинувачення, це ще не означає її обґрунтованість. Сторона обвинувачення має пояснити, чому саме їх версія є більш переконливою. Тільки тоді підозра виходить зі статусу припущення та набуває належного рівня обґрунтованості.

Поширеним недоліком є ігнорування стороною обвинувачення доказів, що явно суперечать підозрі, — так зване вибіркове подання доказів.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Судове рішення без підпису судді: формальність чи підстава для скасування?

Чому стандарт обґрунтованої підозри має принципове значення

Цей стандарт покликаний забезпечити баланс між суспільним інтересом у розслідуванні злочину та правом особи на свободу, особисту недоторканність і захист від свавільного кримінального переслідування.

ЄСПЛ неодноразово посилався на пункт 1(с) статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наголошуючи, що наявність обґрунтованої підозри є обов’язковою передумовою законності будь-якого позбавлення свободи. За відсутності такого стандарту існує ризик неправомірного обмеження прав людини.

Як слушно зауважує Катерина Кізілова, для забезпечення ефективного судового контролю слідчий суддя під час вирішення питань, пов’язаних із втручанням у права особи, повинен насамперед встановити наявність обґрунтованої підозри, після чого перевірити необхідність і пропорційність такого втручання, а також дотримання вимог закону та належної правової процедури. Лише сукупне дотримання цих критеріїв може слугувати підставою для визнання втручання правомірним.

Висновки

Стандарт обґрунтованої підозри є однією з основоположних гарантій захисту особи від свавільного кримінального переслідування. Його процесуальна роль полягає у запобіганні неправомірному застосуванню заходів процесуального примусу та необґрунтованому обмеженню конституційних прав.

Чинне законодавство не містить чіткого переліку критеріїв оцінки відповідності підозри стандарту обґрунтованості. Такий підхід пояснюється індивідуальним характером кожного кримінального провадження — достатність доказів оцінюється з огляду на конкретні фактичні обставини справи. Водночас сформована судова практика дозволяє виокремити ці критерії шляхом аналізу правових позицій.

У кожному випадку слід детально аналізувати фактичні дані, які свідчать про конкретні дії або бездіяльність особи, та відмежовувати обставини від припущень, що ґрунтуються лише на посадовому становищі чи корпоративному статусі. Самі по собі посилання на статус власника або підпис на окремому документі не підтверджують участі у злочинній схемі.

Таким чином, обґрунтована підозра має базуватися на фактах або інформації, здатних переконати об’єктивного спостерігача у можливій причетності особи до кримінального правопорушення. Національна судова практика свідчить, що підозра не може ґрунтуватися на припущеннях, загальних висновках або формальному викладенні фабули.

Стандарт обґрунтованої підозри є своєрідним процесуальним фільтром, що запобігає необґрунтованому втручанню держави у права та свободи людини, а також одним із показників якості кримінального провадження.

 

Якщо ви або ваш бізнес зіткнулися з необґрунтованим кримінальним переслідуванням, фахівці Investment Lawyer Group мають досвід ефективного захисту прав клієнтів на всіх стадіях судового та досудового розслідування. Дізнатися більше про послуги компанії можна на сайті: https://investlaw-group.com/