Штучний інтелект у юридичній практиці: можливості, ризики та досвід ILG
Валентин Лукановецький, помічник адвоката АО Investment Lawyer Group (ILG) для «Юридичної Правди».
Штучний інтелект уже допомагає юристам економити до 240 годин робочого часу на рік. Водночас одна необережність під час його використання може коштувати адвокату штрафу, а в окремих випадках — навіть поставити під сумнів професійну репутацію.
Де проходить межа між ефективністю та професійною відповідальністю? Які завдання вже сьогодні можна довірити штучному інтелекту, а де рішення завжди має залишатися за людиною? Про це розповідає Валентин Лукановецький, помічник адвоката Investment Lawyer Group (ILG), у матеріалі, підготовленому для видання «Юридична Правда».
Як юридичні фірми використовують штучний інтелект: міжнародний досвід
У міжнародній юридичній практиці ШІ вже став не екзотикою, а робочим інструментом. У червні 2026 року увагу привернув кейс британського сервісу Garfield AI — чат-бот допоміг фрилансерці стягнути борг у суді. Втім, навіть у цьому випадку без кваліфікованого юриста не обійшлося: підготовлені ШІ документи перевіряв і подавав баристер Домінік Лі, який прямо зазначив, що вони були «більш ніж достатніми» саме з огляду на відповідність процесуальним вимогам.
Як зазначає Валентин Лукановецький, саме так виглядатиме найближче майбутнє юридичної професії.
«ШІ бере на себе технічну підготовку документів, тоді як юрист здійснює фахову перевірку, несе професійну відповідальність і представляє інтереси клієнта в суді. Питання вже не в тому, чи використовувати ШІ, а як робити це максимально ефективно, але без шкоди для якості юридичної роботи», — каже фахівець.
Дослідження Thomson Reuters Institute «Generative AI in Professional Services» (2025) показують, що частка юридичних організацій, які активно використовують генеративний ШІ, зросла з 14% до 26% лише за рік. Попри це, лише 22% юридичних фірм мають реальний план впровадження таких технологій.
Що стримує ринок? Згідно з Thomson Reuters Future of Professionals Report 2025, головним бар’єром є точність: 91% фахівців вважають, що до ШІ мають висуватись вищі стандарти точності, ніж до людини. Також впливають обмежений бюджет, питання безпеки даних, етичні застереження та брак часу і ресурсів.
При цьому організації з чіткою ШІ-стратегією майже в 4 рази частіше отримують реальну віддачу від технологій. За даними дослідження, ефективне використання ШІ дозволяє юристу економити в середньому 240 годин на рік (близько 5 робочих тижнів) та до $19 000 щорічно на одного фахівця.
Для цих завдань існує ціла екосистема інструментів: Harvey для контрактного аналізу та due diligence, Legora для безпечної юридичної роботи, Kira для аналізу договорів, а також Lexis+ AI та CoCounsel. Хоча більшість цих інструментів поки що недоступні в Україні в повному обсязі, це питання часу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зловживання процесуальними правами: «процесуальні диверсії» та ШІ
Практика ILG: як штучний інтелект прискорює due diligence та аналіз договорів
У практиці команди ILG найбільше користі побачили від застосування ШІ у сфері автоматизації рутинних процесів, які традиційно виконують молодші юристи:
- аналіз великих масивів документів;
- проведення комплексної перевірки (due diligence);
- контрактна експертиза;
- систематизація судової практики.
Результати впровадження говорять самі за себе. Проведення due diligence в частині корпоративної документації, яке раніше займало 3–4 робочих дні, нині виконується протягом 5–6 годин. Опрацювання масиву договорів для виявлення ризикових положень скоротилося з повного робочого тижня до 3–4 годин.
За словами Валентина Лукановецького, інструменти на кшталт Claude Pro або Gemini здатні автоматично виявляти ключові положення договорів, класифікувати ризики та сигналізувати про відхилення від стандартних умов.
«За останній рік ми протестували десятки сценаріїв використання ШІ. І майже всі помилки були пов’язані не з моделлю, а з людиною, яка ставила завдання (промпт). Головне — не вибір інструменту, а розуміння того, де та як його застосовувати», — пояснює він.
Основні ризики використання штучного інтелекту в юридичній практиці
Конфіденційність даних
Передача інформації в промпт фактично означає її розкриття третій стороні. У ILG виробили чіткий підхід: для аналізу договірних ризиків за допомогою ШІ використовуються виключно знеособлені документи. Перед завантаженням з тексту видаляються всі ідентифікуючі дані (найменування сторін, реквізити), натомість релевантний контекст передається через деталізований промпт.
Галюцинації ШІ та відповідальність
Одна з найбільших проблем — так звані «галюцинації», тобто вигадування фактів. Показовий приклад — американський кейс Mata v. Avianca (2023). Адвокати подали до суду документ із посиланнями на шість судових рішень, згенерованих ChatGPT. Жодне з них не існувало. Суд наклав штраф у $5 000 та вимагав, щоб адвокати особисто повідомили суддів, яких ШІ «притягнув» до вигаданих справ.
Поверховість: ШІ не замінить досвідченого юриста
Найдорожча помилка — коли юрист перестає перевіряти себе. Валентин Лукановецький наводить приклад з власної практики:
«Під час підготовки клопотання про відкладення засідання представник сторони використав текст, згенерований ШІ. У документі було зазначено прохання “взяти паузу”. Такий термін не передбачений ЦПК України. Суд відмовив у задоволенні клопотання. Згодом з’ясувалося, що текст підготував помічник адвоката без належної перевірки».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відкрита розвідка для закритих ризиків: як OSINT допомагає компаніям захищати бізнес-репутацію
Українські реалії: виклики та прецедент Верховного Суду
Одна з причин появи нехарактерної для українського законодавства термінології — база даних, на яких навчалися алгоритми. Більшість моделей ШІ навчається переважно на англомовному контенті, частка українських юридичних матеріалів мінімальна. Саме тому юридична спільнота очікує появи національної LLM, натренованої на вітчизняній судовій практиці.
Окремий виклик — воєнний стан: законодавство змінюється стрімко, і будь-яка модель неминуче відстає від актуального правового поля.
Прецедент Верховного Суду
Особливої уваги заслуговує питання допустимих меж використання ШІ в українському судочинстві. Ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 925/200/22 стала показовим прецедентом.
Сторона, не погоджуючись із висновками суду, посилалася на те, що система ШІ нібито підтверджує її позицію, та просила врахувати цю «альтернативну думку». Суд кваліфікував такий підхід як неповагу до судової влади та зловживання процесуальними правами.
Як ILG будує стратегію впровадження ШІ
Найбільша помилка юридичних фірм — думати, що достатньо придбати доступ до ChatGPT Pro. В ILG переконані: найскладніше починається після цього. У фірмі сформована корпоративна культура застосування ШІ, яка охоплює технічні стандарти та процедури контролю якості, закріплені у внутрішній політиці.
Навчання та контроль якості
Особливу увагу приділяють навчанню правильному промптингу. Це конкретні алгоритми: як сформулювати завдання, яку роль задати моделі, як структурувати запит залежно від типу задачі (аналіз договору, пошук практики, підготовка правового висновку).
У складних кейсах практикують окремий формат перевірки: коли результат викликає сумніви, керівник запитує у виконавця не лише фінальний документ, а й промпт. Це дозволяє оцінити рівень обізнаності юриста та зрозуміти, чи є результат наслідком продуманого запиту.
Відповідальна особа з управління ШІ
Ефективне впровадження ШІ в юридичній фірмі неможливе без визначення відповідальної особи, яка координує ці процеси. Як наголошує Валентин Лукановецький, такий фахівець має бути саме практикуючим юристом, володіти глибокими знаннями в промптингу та розуміти особливості застосування законодавства. Фактично йдеться про появу нової спеціальності на ринку.
Перспектива: корпоративний ШІ
У планах ILG — розробка власного корпоративного ШІ-інструменту, навченого на внутрішній базі знань фірми: шаблонах документів, правових позиціях, напрацьованій судовій практиці. Такий інструмент зможе враховувати специфіку практик ILG і генерувати результати, що відповідають внутрішнім стандартам якості, а не усередненим глобальним патернам.
Практичні поради для юристів від ILG
Спираючись на власний досвід, у ILG підготували кілька рекомендацій для ефективного використання ШІ:
- Опишіть свою роль і контекст. Наприклад: «Ти — досвідчений юрист у галузі господарського права. Проаналізуй договір щодо ризиків для покупця».
- Формулюйте конкретно. Замість «напиши про строки» пишіть: «склади таблицю строків виконання зобов’язань із зазначенням наслідків порушення».
- Просіть надати джерела — і завжди перевіряйте їх самостійно.
- Для загальних або міжнародних тем запит англійською дає суттєво кращі результати через ширші навчальні дані.
- Не вписуйте реальні персональні дані клієнтів, адвокатську таємницю чи конфіденційну інформацію про справу.
Висновок
Без розуміння того, як працює ШІ, якість юридичних висновків не підвищиться — вона може знизитися або завдати шкоди клієнту. Юридичним фірмам варто вже зараз розробити та впровадити внутрішню політику використання штучного інтелекту.
«Це зовсім не питання знання кодексів чи законів, бо правова база доступна всім однаково. Виграють ті, хто поєднав юридичну логіку з обчислювальною потужністю, зберігши при цьому професійну прискіпливість», — підсумовує Валентин Лукановецький.
ШІ поки точно не замінить юриста в суді. Алгоритм не візьме на себе відповідальність і не зрозуміє контекст, який не описаний у документах. Однак як інструмент для підготовки — ШІ вже незамінний.