Судове рішення без підпису судді: формальність чи підстава для скасування?
Адвокат Світлана Чупіна та заступник керівника практики Investment Lawyer Group Владислав Бовкун для «Юридичної газети»
Судове рішення не містить підпису судді — чи втрачає воно юридичну силу? Відповідь залежить від обставин — і останні рішення Верховного Суду демонструють зміну підходу до цього питання.
У своєму матеріалі для «Юридичної газети» адвокат Світлана Чупіна та заступник керівника практики ILG Владислав Бовкун аналізують судову практику та пояснюють, коли відсутність підпису є безумовною підставою для скасування рішення, а коли — ні.
Що каже закон: підпис як невід’ємна частина рішення
Процесуальні кодекси України містять імперативні вимоги щодо підписання судових рішень:
- ЦПК України (ч. 7 ст. 268, ч. 3 ст. 381) – рішення та постанови апеляційної інстанції підписуються всім складом суду;
- ГПК України (ч. 7 ст. 240, ч. 3 ст. 281) – аналогічні правила для господарського процесу;
- КАС України (ч. 7 ст. 250, ч. 3 ст. 321) – для адміністративного судочинства.
Крім того, п. 3 ч. 1 ст. 411 ЦПК, п. 3 ч. 1 ст. 310 ГПК та п. 5 ч. 3 ст. 353 КАС прямо передбачають, що відсутність підпису будь-якого з суддів є безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд.
Закон пов’язує належне оформлення рішення саме з наявністю підписів. Їх відсутність ставить під сумнів сам факт ухвалення акта правосуддя.
Читайте також: Процесуальні пастки при обшуках: які помилки слідчих дозволяють «збити» докази»
Традиційний підхід ВС
У судовій практиці переважав підхід, за яким відсутність підпису судді вважалася безумовною підставою для скасування рішення незалежно від обставин.
Показовий приклад – постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі № 520/21767/23, частково задоволено касаційну скаргу, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд.
Вступна та резолютивна частини постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025р., яка оголошена під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні, була підписана всім складом колегії суддів. Однак, повний текст постанови складений 25.02.2025р. та не підписаний усім складом колегії суддів, у зв’язку зі смертю судді Мельнікової Л.В., та за вказаних обставин не направлено в Єдиний державний реєстр судових рішень. Верховний Суд скасував апеляційну постанову та направив справу на новий розгляд, констатувавши порушення п. 3 ч. 1 ст. 411 ЦПК.
Новий погляд Великої Палати: гнучкість у виняткових випадках
Однак Велика Палата Верховного Суду у справі 946/3565/24 (постанова від 11.03.2026 року) скоригувала цей підхід. Фабула справи аналогічна: скорочене рішення було проголошене та підписане всім складом суду, але повний текст не підписано одним із суддів через його смерть.
Велика Палата дійшла таких висновків:
- мета процесуальної норми – усунути сумніви щодо складу суду та справжнього змісту рішення;
- однак в цій справі жодних сумнівів немає: скорочене рішення існує, підписане, проголошене;
- відсутність підпису в повному тексті зумовлена не необачністю чи відмовою судді, а трагічною обставиною – смертю;
- повний текст – це лише стадія письмового оформлення вже прийнятого акта, а не повторне волевиявлення.
Тому Велика Палата відхилила касаційну скаргу та не застосувала п. 3 ч. 1 ст. 411 ЦПК, фактично визнавши, що за таких екстраординарних обставин формальна вада не тягне скасування.
Читайте також: Судові спори між учасниками компаній: нові правові підходи Верховного Суду
Парадокс практики: коли відсутність повного тексту веде до втрати позову
Проте інший кейс – справа № 917/264/15 – демонструє зовсім інший підхід, який породжує правову невизначеність.
Суддя Господарського суду Полтавської області 08.05.2015 проголосив та підписав скорочене рішення, яким задовольнив позов банку про звернення стягнення на іпотеку та відмовив у зустрічному позові. Однак повний мотивований текст так і не виготовив. У березні 2019 року Вища рада правосуддя звільнила цього суддю, зокрема через несвоєчасне виготовлення вмотивованого судового рішення та ненадання його копії для внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Через відсутність повного тексту банк-правонаступник не міг отримати виконавчий наказ і подав апеляційну скаргу, просячи викласти мотивувальну частину рішення відповідно до матеріалів справи. Однак апеляційний суд (постанова від 20.03.2024) вчинив несподівано: він скасував рішення першої інстанції в частині задоволення позову банку, фактично відмовивши у стягненні. Банк, який оскаржував рішення, щоб реалізувати своє право, опинився в гіршому становищі – порушено принцип заборони повороту до гіршого (non reformatio in peius).
Верховний Суд постановою від 13.06.2024 залишив рішення апеляції без змін, зазначивши, що апеляційний суд діяв у межах доводів скарги та своїх повноважень. У результаті – подання скарги призвело до повної втрати задоволеного позову.
Висновки
Отже, судова практика демонструє два різні підходи:
- Класичний (формальний)– відсутність підпису будь-якого судді в повному тексті – безумовне скасування (справи № 520/21767/23).
- Винятковий (гнучкий)– якщо скорочене рішення підписане та проголошене, а відсутність підпису в повному тексті викликана об’єктивними причинами (смерть судді), то скасування не застосовується (справа № 946/3565/24).
Разом із тим справа № 917/264/15 засвідчує: за повної відсутності повного тексту через бездіяльність судді апеляційна інстанція може переглянути справу по суті і скасувати рішення, навіть якщо це погіршує становище скаржника, який домагався лише усунення формальної вади.
Підпис судді залишається критичною гарантією законності, однак Верховний Суд все частіше оцінює не сам факт порушення, а його вплив на права учасників та можливість встановити дійсний зміст рішення.
Втім, наявність різнорідних підходів у подібних ситуаціях свідчить про нагальну потребу в формуванні Верховним Судом єдиної, передбачуваної правозастосовної практики, щоб учасники процесу розуміли наслідки таких процесуальних дефектів і могли ефективно захищати свої права.
Коротко: Відсутність підпису судді в повному тексті рішення – не завжди підстава для скасування. Раніше Верховний Суд застосовував формальний підхід (безумовне скасування), але Велика Палата у справі № 946/3565/24 змінила підхід: якщо скорочене рішення підписане та проголошене, а повний текст не підписано через смерть судді – це не є фатальною вадою. Водночас у справі № 917/264/15 апеляційний суд скасував вигідне для банку рішення через відсутність повного тексту, а ВС це підтримав. Практика суперечлива – єдності немає.