Катерина Кізілова, помічник адвоката АО Investment Lawyer Group для видання «Юридична практика»

Зміна кредитора у зобов’язанні є поширеною практикою на фінансовому ринку та може відбутися на будь-якому етапі дії кредитних правовідносин. Як бізнесу ефективно адаптуватися до таких змін і врахувати їх у власній стратегії захисту прав та інтересів, пояснює Катерина Кізілова, помічник адвоката Investment Lawyer Group (ILG), у своєму матеріалі для «Юридичної практики».

Чому продаж боргу — не проблема, а можливість для переговорів

Ринок NPL-активів в Україні поступово очищується. Згідно з даними Національного банку України (НБУ), частка непрацюючих кредитів опустилася нижче 30% і стабілізувалася на рівні, якого не бачили з часів кризи 2015–2017 років. Проте обсяги проблемних боргів на балансах банків досі значні. Тому механізм відступлення права вимоги (фактично — продаж боргу колекторам чи інвесторам) залишається основним інструментом роботи з такими активами.

Для бізнесу тут криється парадокс. Так, новий кредитор може бути жорсткішим і менш схильним до діалогу про розвиток підприємства. Але є й суттєвий плюс: NPL-активи купуються з дисконтом у 10–30% та більше від номіналу. Це означає, що новий власник боргу вже отримав знижку та зацікавлений у швидкому поверненні коштів, а не в максимальному стягненні заборгованості. Тому його початкова вимога — це лише стартова позиція для переговорів, а не остаточне рішення щодо суми погашення.

Читайте також: Банкрутство фізичних осіб: особливості застосування процедури

Три головні помилки, яких припускається боржник

Помилка №1: Ігнорування повідомлення. Чому мовчання — не стратегія

Найпоширеніша реакція підприємця на лист від колектора — емоційне заперечення. Однак, як зазначає Катерина Кізілова, пасивність у цьому питанні майже завжди веде до програшу у часі.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу, неповідомлення боржника про зміну кредитора тягне ризики саме для нового кредитора (боржник має право платити далі старому банку). Але це не звільняє від боргу взагалі.

Як наголошував Верховний Суд у справі № 916/3711/20, право на погашення первісному кредитору не скасовує обов’язку погашення. Зволікання з перевіркою документів переводить ситуацію з досудового діалогу у площину судового спору, де умови для боржника стають значно жорсткішими.

Помилка №2: Безумовна згода із сумою. Чому цифри кредитора часто завищені

Погоджуватися з калькуляцією нового кредитора без власного контррозрахунку — груба помилка. Нарахування пені, штрафів та інфляційних втрат часто здійснюється некоректно.

Зокрема, Верховний Суд у справі № 905/21/19 роз’яснив, що інфляційні нарахування мають обраховуватися поетапно з урахуванням збільшення базової суми боргу. На практиці різниця між реальним боргом та вимогами нового кредитора через помилки у відсотках може сягати 10–30%. Крім того, новий кредитор часто подає позов разом із заявою про забезпечення позову, що може призвести до арешту рахунків і блокування оборотного капіталу бізнесу ще до винесення судового рішення.

Наприклад, в одному з кейсів після перевірки розрахунків і перерахунку штрафних санкцій заявлену суму вдалося знизити з 5 млн грн до 4 млн грн ще до завершення судового розгляду.

Тому грамотний контррозрахунок — це не просто папірець для суду, а потужний аргумент для зниження тиску ще на етапі переговорів.

Помилка №3: Відмова від мирової. Коли компроміс вигідніший за суд

Судові спори тривалі й затратні. Набагато ефективніше використати інструмент мирової угоди.

Варто звернути увагу на свіжу позицію Верховного Суду (справа № 917/141/24 від 06.06.2025), яка підтвердила: мирова угода може передбачати графік платежів навіть на період, довший за один рік. Це дозволяє бізнесу розтягнути навантаження в часі, а кредитору — отримати гарантоване виконання зобов’язань без судових тяганин.

Читайте також: Як бізнесу уникнути банкрутства — Олександр Кунець

Забезпечення (іпотека/застава): «Бонус» до боргу, про який варто пам’ятати

Окрема категорія ризиків — перехід забезпечувальних прав. Відповідно до ст. 514 ЦК, до нового кредитора переходять усі права первісного, включно з правом на заставне майно. Це працює за принципом «акція 1+1»: купуючи борг, інвестор автоматично отримує право звернення стягнення, наприклад, на будівлю чи обладнання.

Велика палата Верховного Суду у справі № 754/8750/19 (22.05.2024) підтвердила, що перехід вимоги за кредитом зумовлює перехід прав іпотекодержателя без необхідності отримувати додаткову згоду боржника (згідно зі ст. 24 Закону «Про іпотеку»). Для компанії це означає, що потрібно негайно перевіряти актуальний стан обтяжень у реєстрах та оцінювати ринкову вартість активів, щоб розуміти масштаб потенційних втрат.

Висновок

Продаж боргу — це лише заміна сторони у зобов’язанні. Зміст договору, відсоткова ставка та базові умови кредиту залишаються незмінними. Як показує практика ILG, оперативний правовий аналіз дозволяє суттєво зменшити фінансовий тиск. Головна рекомендація експерта — не зволікати, а відразу провести правовий аналіз документів і сформувати належну доказову базу. Це єдиний спосіб зберегти контроль над ситуацією та мінімізувати втрати.

Нагадаємо, що юристи ILG мають багаторічний досвід роботи з NPL та борговими портфелями. Ми пропонуємо комплексні рішення для клієнтів та повний супровід.